Коли можна ходити на кладовище після похорону, чому не можна їздити взимку, як часто потрібно відвідувати його

Навколо нас

Відвідування могил близьких, що пішли, – суперечливий ритуал: з одного боку, похід на цвинтар дає змогу пом’янути покійних, з іншого – більшість людей почуваються незатишно на мертвій землі. Релігія культивує свій підхід до поминання, а водночас існує безліч старовинних повір’їв, що з’явилися неспроста, і кожна людина має право дотримуватися тих традицій, які інтуїтивно підтримує.

Коли можна ходити на кладовище

Час відвідування покійної землі пов’язаний з багатьма факторами: у будь-яких традиціях є раціональна складова і сакральний сенс. Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душ померлих і не накликати на себе біди.

Прикмети та традиції дають докладні коментарі до відвідування могил у різний час доби, пояснюючи причини рекомендацій і табу.

Вранці

Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними. А езотерики стверджують, що ранні години дарують захист від витоку енергії та неприємного зіткнення зі світом мертвих.

Раціональний погляд дає таке пояснення: якщо прийти на могилу зранку, можна встигнути провести прибирання, прочитати молитву, віддатися спогадам і вже до обіду повернутися до нормального життєвого ритму.

Вважається, що негативна енергетика цвинтарів у ранкові години смирна і не пристає до відвідувачів, тому ходити туди однозначно варто вранці – під ясним сонцем, ніби показуючи свої добрі наміри і пробуджуючи світлу пам’ять.

Вдень

Не завжди є можливість відвідати могили померлих у ранкові години. Прийти на цвинтар можна і після обіду, але при цьому варто дотримуватися кількох правил:

  • Не потрібно прибирати на могилі в пізню годину, щоб не турбувати покійну енергію.
  • Після обіду на цвинтар ходять на самоті або вдвох, але не надто великою процесією – тоді вийде спокійно перенести візит.
  • Покинути ритуальну територію потрібно строго до заходу сонця.
  • Не варто їсти на кладовищі або залишати гостинці, крім квітів.

Екстрасенси та обізнані люди кажуть, що після обіду енергетика перебуває в динаміці, тому сприйнятливі натури можуть відчути себе погано, відчути занепад сил, тривогу.

Якщо вранці на могилку приходять у світлу пам’ять, щоб поділитися з померлою близькою людиною своїми радощами, то опівдні до померлих можна звернутися з питанням, коли щось турбує. Вважається, що відповідь може прийти людині уві сні того самого дня або бути висловлена знаками, чужими устами. Після такого ритуалу обов’язково потрібно побажати душі спокою та подякувати за допомогу, щоб завершити контакт.

Увечері

Західні години вважаються переходом у світ темряви, часто їх порівнюють із завершенням життєвого циклу, тому затриматися на цвинтарі у вечірній час – погана прикмета. Якщо відвідини затягнулися випадково, то потрібно хоча б символічно вийти за межі огорожі, доки не зникне останній промінь сонця, і не озиратися.

Також здавна вважалося, що вечір – це час для ізгоїв. Якщо в громаді були люди, яким не дозволялося з’являтися при світлі дня, вони могли відвідати могили близьких таємно – у темний час доби.

Ходити на цвинтар увечері можна тільки до похованих за огорожею – обережно і за великої потреби.

Вночі

Ніч – це пора тиші та спокою. Езотерики закликають поважати тих, хто відійшов в інший світ, і не турбувати їх у цей час. Існують забобони, що ночами на кладовищах повстають неупокоєні душі, шукаючи допомоги. Це на живих може мати негативний вплив.

Крім того, ночами недобрі люди використовують енергетику кладовищ у своїх ритуальних цілях. З погляду мирського, вночі на кладовищі можуть бродити небезпечні члени суспільства, тому краще не відвідувати покійну землю в позаурочний час.

Що робити, якщо відвідати могилу в першій половині дня не виходить

Навесні, коли сходить сніг і відтає земля, у будь-якій релігії заведено прибирати на могилах. Це данина поваги покійним друзям і родичам. Для цього на цвинтар ходять вранці, іноді – всією сім’єю.

Але якщо візит до могилки не пов’язаний із прибиранням, а є потреба пом’янути близького, виговоритися, піднести квіти – це можна робити світлого дня серед тижня і навіть у неділю.

Чи можна ходити на кладовище взимку

У народі існує повір’я, що від свята Покрови до Радуниці, тобто від глибокої осені, коли земля промерзає, і до самої весняної відлиги могили краще не турбувати. Більшою мірою це стосується землі, прибирання, посіву квітів.

Відвідати могилку на світлу пам’ять можна і в холодну пору року – але обов’язково потрібно робити це вранці або пополудні – до настання темряви.

Нічого залишати взимку на цвинтарі не рекомендується, особливо свічки або ліхтар – щоб не нагадувати про тепло покійним душам.

Тлумачення за днями тижня

У православному і язичницькому календарях є деякі орієнтири, коли можна ходити на цвинтар. Суворо дотримуватися такого розкладу не потрібно – на могилку ходять, коли зручно – з добрими намірами та чистими думками. Навіть священнослужителі стверджують, що поминання важливіше за суворі формальності.

Проте існують спеціально відведені поминальні дні. Раніше, коли люди щодня тяжко працювали, візити до могил потребували особливої нагоди, і тепер – коли всі зайняті в містах – буває нелегко вибратися на цвинтар, щоб вшанувати пам’ять померлих.

Є кілька рекомендацій, у які дні на могили приходити доречно, а коли візит краще відкласти.

Понеділок і вівторок

Початок тижня вважається слушним для відвідування мертвих земель. Часто після церковних і народних недільних свят наступного дня вшановують померлих близьких.

Середа

Щосереди не рекомендують ходити на кладовище або здійснювати поминальні обряди. Похорон у такий день проводять скромно.

Четвер і п’ятниця

Ці два дні вважаються сімейними та прославляють життя. Прямої заборони на поминання немає, але бажано уникати дотиків до мертвого світу в цей період.

Субота

Шостий день тижня вважається слушним для прибирань та облаштування могил і склепів. У цей час можна приділити увагу всім побутовим, “технічним” питанням і помолитися про прощення гріхів, якщо стосунки з померлим були непростими.

У календарі виділено кілька поминальних субот, наприклад, остання перед початком Великого посту або 2, 3 і 4 під час нього.

Неділя

День прощення і милосердя вважається святковим, тому в неділю на могили ходять, щоб позначити урочистий привід, наприклад, приводять нареченого або наречену до покійного родича на “знайомство”.

У великі свята не заведено приходити на цвинтар. Небіжчиків поминають за столом або в колі сім’ї. Виняток становить тільки перша неділя після Великодня.

Коли відвідувати кладовище після похорону

Після смерті на цвинтар приходять на похорон, через 3 дні, на 9 і 40 добу, а також рівно через рік, можна за 1-3 дні, але не наступного дня після похорону. Цих дат необхідно дотриматися, щоб проводити душу, що відійшла, в інший світ.

На 9 день приходити на могилу необов’язково, достатньо пом’янути покійного. Крім цього, потрібно прибирати могилу 2 рази на рік – восени і навесні.

Ранок наступного дня

Думки про те, чи варто приходити на могилу відразу ж, відрізняються. Дехто вважає, що це підтримує душу. Частіше езотерики та священнослужителі кажуть, що треба дати спочилому упокоїтися, а родичам слід відвикати від контакту з померлим, тож на другий день після похорону відвідування цвинтаря небажане.

Водночас на могилу відправляють помічника – сусіда або працівника ритуальної служби, щоб переконатися, що на кладовищі порядок після похорону.

Поминальні дні

Найважливішими поминальними днями в році вважають першу неділю після Великодня, Радуницю – наступного вівторка, Троїцьку суботу – на 7 тижні після Великодня та Дмитрівську суботу – на 3 тижні після Покрова.

Інші дні

У дні народження померлого на цвинтар їздити не заведено. Їх відзначають у колі сім’ї ще 3 роки після відходу близького. У свята на кладовище також ходити не варто.

Чи можна відвідувати кладовище частіше

Вважається, що покійні потребують спокою, тому часті відвідування кладовища зайві. Достатньо приходити туди 2-4 рази на рік.

Езотерики кажуть, що негативна енергетика смерті тисне на здорових людей, тому не варто відвідувати цвинтар у звичайні дні. Пом’янути померлих можна в церкві або вдома. На цвинтар приходять, щоб доглядати за могилою і на рідкісні духовні зустрічі з покійними родичами та друзями.

Як правильно поводитися біля могили

Потрібно виявляти повагу до померлих і поводитися на цвинтарі спокійно, тихо і культурно. Не варто їсти, пити або залишати гостинці. Церковнослужителі рекомендують роздати частування бідним на згадку про покійних, але не класти їжу на цвинтарну землю.

Якщо на ритуальній території був загублений предмет, його потрібно очистити або освятити. Також більшість езотериків рекомендують ретельно вимивати руки, очищати взуття та прати одяг після походу на цвинтар, щоб усунути енергію смерті. Відуни кажуть, що такий наліт здатен приносити хвороби та неприємності.

З погляду санітарії це зрозуміло – не варто зривати плоди з дерев, що ростуть поблизу могил, а також важливо обробляти робочий інструмент і предмети, використані під час прибирання.

Не можна ходити на цвинтар із малюками, у період вагітності. У маленьких дітей ще немає духовного захисту, вид смерті може налякати їх і вразливих осіб. Те саме стосується жіночого місячного календаря – на початку циклу краще уникати темної зони.

Особливу увагу духовні люди приділяють ритуалу поминок. Не можна справляти їх із горілкою, вважається, що це прирікає душу на гіркий шлях. Не варто ставити чарку з хлібом на могилі, ця традиція відноситься до води та сходить до язичницьких обрядів. Священники нагадують, що померлим потрібна не плотська їжа, а молитви за упокій.

Покійних завжди можна пом’янути з нагоди добрим словом – похід на цвинтар для цього не потрібен. Варто пам’ятати про могилки, доглядати за ними, але продовжувати жити далі, відпустивши важкі спогади про похорон.

Оцініть статтю
Поділитися з друзями
Прикмета