Похорон людини – непроста подія. За давніми повір’ями, душа має безперешкодно завершити свій шлях і опинитися на небесах. Для цього родичі проводять відповідні обряди, дотримуються безлічі прикмет. Одна з найважливіших пов’язана з дзеркалами та іншими відбивними поверхнями. Ці предмети завжди наділялися магічною силою, вони були воротами у володіння духів. Але вони ж перетворюються на перешкоду для душі, коли людина помирає. Тому й виникли відповідні правила – закривати дзеркальні полотна в домі покійного.
Для чого закривають дзеркала після смерті людини
Головна причина полягає в тому, що цей предмет інтер’єру може вловлювати душі. Замість того щоб перейти в Царство Небесне, померлий опиняється в дзеркальному лабіринті. Там він і блукає до кінця віків.
Страждає не тільки сама душа, а й сім’я, адже в дзеркалі накопичується енергія смерті, яка притягує біди. Слідом за покійним можуть відправитися й інші родичі, які були на похороні.
Крім того, дзеркало вбирає все, що відбувається в будинку. Смуток і страждання, викликані втратою близької людини, залишаються в ньому. Через цю властивість рекомендується періодично чистити дзеркала, навіть якщо смерть не відвідувала будинок.
Недотримання прикмети загрожує й іншими неприємностями:
- якщо душа померлого побачить власне відображення, таке видовище налякає її;
- мертвого в дзеркалі здатна помітити й жива людина, тоді покійний родич потягне нещасного за собою, викличе ще одну смерть;
- через цей предмет душу часто крадуть злі сили;
- люди, які сумують за покійним, дуже чутливі й бачать у відбивних поверхнях дивні й містичні речі.
У давнину виникло повір’я, що, коли помирає людина, вона не відразу це розуміє. Для усвідомлення потрібно ще три дні. Для розгубленої душі небезпечно дивитися в дзеркало, адже якщо вона побачить, що сталося, впаде в жах. Через це небіжчик спробує розбити предмет, він буде злитися, відчувати інші негативні емоції. Усе це відверне від осмислення своїх життєвих вчинків і завадить переходу на небеса.
На думку езотериків, у момент смерті відбувається потужний енергетичний сплеск. Якщо дзеркала в будинку небіжчика не завішують, то на них усе це залишається, як на плівці. У результаті трагічні події можна побачити через дзеркальну поверхню і роки потому.
Ставлення церкви до звичаю
Думки священників щодо прикмети сильно різняться. Одні вважають, що її дотримання допоможе душі знайти спокій, і тому радять, щоб дзеркала завішували на потрібний термін. Однак інші не вважають це обов’язковим.
Звичай не має жодного стосунку до православ’я, а залишився ще з язичницьких часів, як і багато інших похоронних традицій. Церква ж подібні забобони не заохочує.
Однак люди просто тримають дзеркала закритими та не замислюються про джерела правила.
Така плутанина сталася через неправильне ставлення до смерті. Люди сприймають її як трагедію, і якоюсь мірою це справді так. Смерть – результат того, що людина перестала бути єдиною з Богом і занурилася в страждання. Але водночас вона слугує звільненням від кайданів матеріального світу. Після відходу з життя люди можуть знову з’єднатися з вічністю і Богом. Тому смерть вважається не кінцем, а початком.
У результаті всі поминальні обряди проводяться більше не для померлого, а для його рідних і близьких, щоб ті попрощалися з ним. На думку церкви, забобони навіть можуть шкодити в цьому випадку. У службах за покійним є місця, де прямо написано – не плакати за небіжчиком. Тому й немає потреби чекати довгий час, поки з дзеркал можна буде зняти покривала.
Незвичайні явища, пов’язані з повір’ям
Неважливо, де саме загинула людина. Навіть якщо після смерті її не приносили в рідну домівку, все одно дзеркала закривають, адже душа приходить попрощатися з близькими. В іншому разі починають відбуватися дивні явища:
- саме дзеркало стає каламутним, у ньому нічого не можна побачити;
- на поверхні виникають візерунки та навіть малюнки;
- починаються неполадки зі світлом, чуються кроки, речі переміщуються і падають самі по собі.
Усе це означає, що душа не знайшла заспокоєння і тепер блукає будинком. Дзеркало, яке вкрилося візерунками або помутніло, одразу знищували, а осколки викидали. Вважалося, що це допоможе мерцю звільнитися. В інших випадках запрошують священника, щоб він очистив житло. Але навіть після цього дивні події іноді тривають. Тоді від дзеркал все ж доведеться позбутися.
Як і чим прийнято закривати
Ідеальним варіантом для такого випадку буде щільна чорна тканина. Але підійдуть також простирадла, ковдри, скатертини. Насправді не так важливий вид тканини. Головне, щоб вона повністю закривала дзеркала і не дозволяла нічого в них побачити навіть випадково. Колір та інші характеристики тканини не важливі, але чорний найкраще захистить дзеркальну поверхню від погляду. До того ж така тканина доречніша під час трауру.
Поверхні, що відбивають, завішують одразу, щойно домашні дізналися про смерть.
Але якщо людина довго перебувала в лікарні та вже там попрощалася з життям, то прикмета втрачає свою силу. Уже немає ризику для душі опинитися в полоні дзеркал. Тканиною за можливості закривають усе, на чому може з’явитися відображення. Сюди належить і техніка, екрани телевізорів, комп’ютерів.
На який день після смерті відкривають дзеркала
Точних термінів у цьому випадку немає. Час варіюється від 9 до 40 днів. Буде правильно, якщо члени сім’ї прислухаються до своїх відчуттів і вирішать, чи варто знімати покривала. Однак дев’ять днів – це мінімальний термін, на який мають бути закриті дзеркала. Вважається, що весь цей час душа точно залишається в домі та прощається з рідними. Після цього ангели та святі проводжають її на небеса. Тоді можна відчиняти дзеркала після смерті близького, але спершу квартиру миють.
Якщо домашні бояться, що все ж таки побачать небіжчика, відчувають тривогу, треба почекати 40 днів. Стільки часу потрібно, щоб людина попрощалася із земним життям і пішла в рай. В ідеалі на цей час вкривають усе, що має відбивні поверхні. Але в сучасному світі це непросто, адже люди звикли до телевізорів і комп’ютерів, а останні багатьом потрібні для роботи. Зрозумілим буде й бажання відволіктися, а не сидіти в тиші. Тому дозволяється знімати тканину з техніки раніше. Але це точно не варто робити, коли в будинку лежить сам покійний.
Інші прикмети про дзеркала та похорон
Вважається неправильним і непристойним дивитися в будь-які дзеркальні поверхні під час жалоби. І справа не тільки в душі, яка блукає поруч:
- Якщо засмучена людина подивиться на своє відображення, її печаль подвоїться. Оговтається від неї вона нескоро.
- За однією з легенд дзеркало створив Сатана, щоб люди загордилися собою. Самозамилування буде неповагою до покійного і сім’ї, проявом егоїзму.
- Не можна дивитися після відспівування померлого, це призведе до смерті. Якщо людина випадково зробила це, вона має змусити кішку подивитися в дзеркало. Та віддасть одне зі своїх дев’яти життів.
- Поки тримають жалобу, слабшає межа між світом живих і мертвих. Злі духи прагнуть потрапити в будинок і нашкодити тим, хто там живе.
Поки не минуть сорок днів, краще взагалі не чіпати дзеркала. Є ризик розбити з необережності одне з них, і це накличе біду або навіть смерть ще однієї людини.
Багато хто не схвалює подібні забобони, але все одно члени сімей бояться побачити відображення померлого. Дзеркала здаються містичними та страшними, щоб просто так залишати їх на виду. Легше закрити відбивну поверхню, щоб не посилювати горе і страхи. Крім того, це захистить і загиблого, прибере перешкоди на шляху в інший світ.